Озеро Синевир належить до семи природних чудес України. Кажуть, воно утворилось приблизно 10 тисяч років тому. Тоді бистрі річкові води стримали гори, перегородивши їм шлях на тому місці, де згодом утворилось озеро.
Диво природи під назвою Синевир заховалось у горах на висоті майже тисячі метрів над рівнем моря. 22-х метрів сягають глибини озера. Глибшу північну та мілкішу південну частину розділяє підводний кряж. Цікаво, що Синевир ніколи не виходить зі своїх берегів – ні за бурхливих паводків, ні у час танення гірських снігів.
Водоспад Шипіт – одне з семи природних чудес України – найкрасивіший водоспад Закарпаття, розташований на північних схилах гірського масиву Боржавських полонин біля підніжжя гори Гимба що у селі Пилипець Міжгірського району.
Водоспад причаровує всіх своєю незвичайною природною красою. З підземного джерела на горі Великий Верх (1598м) починає свій шлях униз мальовничою ущелиною невеликий потічок Плошанка. Його води несуть свіжість і прохолоду. Падаючи численними мальовничими каскадами з 14-ти метрової висоти кришталево чиста вода розбивається об каміння утворюючи міріади діамантових краплинок, що переливаються дивовижними барвами у променях карпатського сонця.
Подивитися на природну красу приходять тисячі туристів. Водоспад красивий будь-якої пори року. Улітку, у найбільш посушливі часи, водоспад являє собою невеличкий струмок, що збігає каскадом по декількох скельних уступах. Взимку він частково замерзає, утворюючи цікаві фігури. Та найбільше приваблює він навесні, коли тануть сніги та осіню в період рясних дощів.
Скелі Довбуша – це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками. Про Бубнище свого часу писав і Іван Франко у своєму творі «Бубнище». А Михайло Грушевський визначив Скелі Довбуша як оборонний скельно-печерний комплекс. Дивовижна скельна композиція Бубниських скель складена з сірого ямненського пісковика. Попри наявність на скелях великої кількості тріщин і вм’ятин, більшість із них згладжена, і утриматись на них далеко не так просто, як здається на перший погляд. На відміну від багатьох інших скельних масивів Карпат, що здебільшого оточені продуктами власного вивітрювання — гострими кам’яними уламками різних розмірів, Бубниські скелі по-своєму своєрідні — вежі-останці і камені, немов, виростають з м’якого піщанистого ґрунту.
Гірський маршрут із зупинками «Карпатський трамвай» зазвичай проходить за вісім годин — з 10:00 до 18:00. З Вигоди через Ширковець, Старий та Новий Мізунь, Дубовий кут, Миндунок. На зупинці Миндунок розповідають про особливості давніх лісорозробок, влаштовують огляд старих виробничих приміщень, лісничівки. На кінцевій розкладають пікнік. Повертаючись, зупиняємся в Солотвинському лісництві, де на місці перших соляних копалень початку 11 століття споруджено символічну капличку. В Новому Мізуні, при бажанні, як вистачить сили, можна піднятися на полонину гори Лиса (1134 метрів).
Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району на Івано-Франківщині. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи.
Гошівський монастир – великий паломницький центр, входить до спільноти Марійських відпустових центрів – таких, як Люрд чи Фатіма, об’єднаних навколо папської базиліки Санта Марія Маджоре. Тож кожного року сюди проходить багато прощ, зокрема і з-за кордону. “Навіть православні сюди приходять, особливо з Київського патріархату”, – втішається отець. Велика кількість людей, яких монахам доводиться приймати, змінила внутрішній ритм чернечого життя. Завжди є хтось готовий вислухати, висповідати. Найчастіше це роблять старші монахи, які не мають сили відправляти літургії. Молодші отці святять воду, за якою завжди стоїть черга, їздять до хворих. Монастир навчився не замикатися в собі, а пристосовується до людей і їхніх потреб.
Кам’янка — саме таку назва подарувала водоспаду однойменна річка, що пробила собі дорогу крізь скель. Кам’янка не є суцільним потоком, а розділений скелею на два струмені, на більший із них припадає приблизно три чверті води. Висота водоспаду становить приблизно 7 м.
Водоспад «Кам’янка» в останні роки став доволі популярним місцем відпочинку для багатьох туристів. Приваблює туристів сюди в першу чергу незаймана краса Карпат, адже водоспад розташований у Національному природньому парку «Сколівські Бескиди. Ще два кілометри вгору і можна милуватись красою Кам’янки та насолоджуватись дарованою ним свіжістю.
Тустань – древньоруський оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, залишки якого знаходяться в Карпатських горах, поблизу с.Урич. Урицькі скелі – являють собою ерозійні останці висотою до 50 м. масивних пісковиків палеоцену (абсолютний вік 55 млн. р.), пам’ятка природи та археології національного значення, яка не має аналогів у Європі.
На протязі чотирьох століть, з другої половини IХ до середини ХIII століття, на скелях існував могутній дерев’яний замок Тустань, збудований племенною знаттю білих хорватів. Тустань була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему Карпатської (Угорської) лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а пізніше і Галицько-Волинського князівства.